Недавно мені пощастило політати в Ходосовці на
дельтаплані «Скаляр». Я виконав 2 польота сумарною тривалістю 20-25 хв.
Тому тепер можу висловити свої враження і порівняти даний апарат зі
своїм «Стелсом-13».
Вітер був східний 6-8 м/с, майже суцільна хмарність, термічна активність
дуже низька.
«Скаляр», на якому я літав, мав площу 13,7 м2 (трошки більше, ніж у мого
«Стелса»).
Маса дельтаплана відчутно більша. Трапеція зручна, апарат гарно лежить
на плечах і назад не завалюється.
Старт не представив ніяких проблем.
Керованість апарата нормальна, проте керування істотно відрізняється
від «Стелса». Хоч амплітуда рухів ручки по крену невелика, але «Скаляр»
достатньо інертний і реагує на керуючий вплив із відчутним запізненням.
Цей факт дещо ускладнює керування, доводиться прораховувати свій маневр
на кілька кроків уперед. Видача ручки в розвороті менша, ніж у «Стелса»,
і реагує на неї «Скаляр» не так активно, як «Стелс». Можна підсумувати,
що керувати апаратом не важко, проте манера керування не є такою
інтуїтивно зрозумілою, як у «Стелса», до неї потрібно звикати.
Спіраль я виконав тільки одну (висоти було малувато) тому у повній мірі
оцінити характеристики «Скаляра» в спіралі не можу. Скажу тільки, що
поведінка апарата була адекватною і передбачуваною, маневр я виконав
якраз так, як і хотів.
По аеродинамічній якості «Скаляр», на мою думку, не тільки не
поступається «Стелсу», а мабуть і переважає його. «Летючість» апарата
справила на мене надзвичайно гарне враження.
Приємно здивувала простота посадки. Випихнув апарат я пізнувато і явно
слабо, уже встиг обізвати себе поганим словом і приготувався культурно
впасти… А дельтаплан взяв та й сів. «Стелс» би мені такого не пробачив.
Підсумовуючи вищенаписане, можу сказати, що «Скаляр» мені сподобався.
Безумовно, у «Стелса-ХАІ» з’явився серйозний конкурент.
Буду вдячний, якщо інші пілоти, які літали на «Скалярі», доповнять і
уточнять мої скромні спостереження.
